Черкаси не прощаються, вони лише кажуть «до побачення»
Саме з такими словами сьогодні із нашого міста вже втретє проводжали евакуаційний потяг сполученням «Черкаси - Львів».
Сотні біженців із різних регіонів України продовжують тікати від жахіття війни до інших міст нашої держави, до інших міст країн світу… Черкаси стали своєрідним осередком, у якому тисячі вимушених переселенців знаходять той душевний спокій, про який більшість з них за ці нескінченні тижні війни вже забули. Одні вирішують тут залишитись, решта – відпочивають декілька днів, аби продовжити свій шлях далі.
Майже всі ті, хто цими тижнями приїздить, бачать наше місто вперше. Проїжджаючи повз напис «ЧЕРКАСИ» люди знають лише одне – тут спокійно і безпечно. І це дійсно так, але черкасці до цих надважливих речей додають увагу, турботу, затишок і тепло.
«Ми зустрічаємо переселенців як гостей, яким раді, до приїзду яких готуються і радо зустрічають всім тим, що мають. А тим, хто, як сьогодні, їде далі, ми кажемо «до побачення», адже тепер той самий напис «ЧЕРКАСИ» у них асоціюється з найважливішими речами – домашнім затишком і теплом. І після війни ці речі залишаться незмінними. Зміниться лише одне – небо стане мирним, а посмішок стане більше», - наголошує заступниця міського голови Anastasiia Chubina.
